Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ Олександр Гладун повідомив, що головна проблема – у низькій народжуваності, яка особливо була помітна у 2001 році.
Нині покоління 25-30-річних чоловіків в Україні є найменш численним. При цьому саме вони мають можливість ефективно боротися з російськими окупантами.
У 2001 році 100 жінок народжували 108 дітей, що є дуже низьким показником. Щоб чисельність населення не скорочувалася стрімко, потрібно, щоб сотня українок народила щонайменше 220 дітей.
“Відповідно, якщо народжуваність низька, то контингент як чоловіків, так і жінок, які народилися в той період, буде значно меншим”, – зазначив експерт.
Нестача молодих чоловіків негативно відбивається на мобілізаційному ресурсі. Потрібно враховувати й те, що багато українців залишилися проживати в окупованому Криму та східному регіоні країни. Частина українців виїхала за кордон, незважаючи на обмеження. Є й ті, хто загинув унаслідок воєнних дій.
У майбутньому слід очікувати негативних наслідків. Проблему посилить війна та масова міграція населення як в Україні, так і за кордоном.
“Якщо врахувати те, що у нас приблизно 3-4 мільйони жінок з дітьми виїхали за межі України, рятуючись від війни, то в майбутньому теж варто очікувати меншу народжуваність. І наслідки цієї демографічної хвилі через 20-30 років будуть дуже відчутними, якщо не критичними”, – попередив Гладун.
