Моя свекруха-жінка абсолютно без серця і душі. Взагалі не розумію, як я з цією сімейкою стільки років жила. У нас з чоловіком довгий час не виходило мати дітей. Вже років 7 минуло, а все ніяк не виходить. Ми по всіх ліkарях бігали, обидва здорові.
Нарешті за допомогою ЕK0 я заваrітніла, і то не відразу. Радість була невимовною, коли я побачила дві смужки. Почалися клопоти, стали будинок облаштовувати по-новому. Зробили невеликий косметичний ремонт. У дитячу куnили деякі дрібниці, одяг для малюка, красиві іграшки.
У нас будинок засяяв зовсім інакше. Ми з чоловіком стали придумувати ім’я для дитини, приглядати садок. Я чула, що з садком — важка справа, потрібно заздалегідь в чергу вставати.
Ми знайшли дуже хороший садок біля будинку, я вже сходила в нього, все подивилася. Вихователі привітні, всі діти щасливі, ще й гуртків там багато. Увечері до нас прийшла свекруха в гості. Ось чоловік і завів з нею розмову про те, що треба б дитину в квартирі прописати. А квартира ця свекрусі належить, сам чоловік в ній вже прописаний, а я так і залишилася прописана в квартирі своїх батьків. Реакція свекрухи мене, м’яко кажучи, здивувала: — А з чого раптом нам потрібно дитину в моїй квартирі прописувати? Ось де її мати прописана, нехай там всі документи оформляють.
— Тобто… ми живемо в цій квартирі, нехай і дитина тут буде прописана, при чому тут мої батьки. — Все одно, не розумію, навіщо все ускладнювати… в цій квартирі тільки мій син прописаний, і все. — Та що ви несете, так ніби онук не від вашого сина! Він же рідний ваш онук буде. Ми тут поруч і садок пригледіли і лікарня дитяча теж в кроковій доступності. — Ну а що біля будинку твоїх батьків немає садка і ліkарні? — Ах ось значить, як… тоді може мені самій переїхати назад до батьків, щоб вас так сильно не утрудняти! — Ти ще дитину не народила, а вже права качаєш і про прописку задумалася! Останні слова свекрухи мене дуже поранили. Вона прекрасно знає, як важко мені було заваrітніти, а говорити таке мені на сьомому місяці – просто безглуздо. Я на час переїхала до своїх батьків, поки чоловік не домовиться зі своєю матір’ю.
