Страх – це невидима стіна для людини. Він є великою перешкодою в нашому житті. Людина, яка перебуває в страху, не вміє радіти життю і насолоджуватися ним, не вміє любити, стає замкнутою і самотньою.
Єдиною допомогою для людини у цій ситуації є Господь, адже Він ішов до всіх, не маючи страху, мав тільки ЛЮБОВ. Її ніс туди, де її потребували.
Жив чоловік, який всього боявся. Він боявся темряви, павуків, злих людей. І незабаром зі страху взагалі перестав виходити з дому. Одного разу проходив повз його будинок мандрівник і чоловік впустив його на нічліг, і розповів про свою біду. Мандрівник йому й каже:
– Є страх, якого боятися не потрібно, і якщо ти його пізнаєш, то ніякий вже страх тебе не злякає. Іди, шукай його. А як страшно тобі стане, так ти відразу молитися починай. І хай береже тебе Бог.
І пішов чоловік шукати страх, якого не потрібно боятися, хоча і було йому дуже страшно. Він йшов через холодні гори, темні ліси. Йшов уздовж глибоких річок, по берегах солоних морів.
Коли йому ставало страшно до неможливого, він починав молитися Богу, і страхи відступали. Так обійшов він всю землю і зрозумів, що боятися по-справжньому потрібно тільки одного: залишитись без Бога. Недарма кажуть: хто пізнав страх Божий – нічого не боїться.
