Президент України Володимир Зеленський підписав закон 5593-д Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава.
Як повідомили в Міністерстві економіки, робота тривала 8 років.
«Президент підписав закон, який визначає правила корпоративного управління державними підприємствами.
Це дозволяє вивести корпоративну реформу на новий рівень і масштабувати роботу, яка триває уже 8 років.
Це також важливий сигнал для інвесторів, який доводить, що Україна діятиме за зрозумілими для цивілізованого світу правилами», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.
Закон передбачає, що уряд розробить політику державної власності. Це стратегічний документ, який визначає, з якою метою держава володіє підприємствами, які компанії є стратегічними і їх важливо залишити у держвласності, а які – передати на приватизацію.
Для стратегічних компаній акціонер з Мінфіном встановлюватиме вимоги через листи-очікування з показниками рентабельності, ліквідності та платоспроможності.
Наглядові ради будуть вирішувати, як виконати ці показники. Крім того, наглядові ради зможуть призначати та звільняти керівників компанії. Створюється система внутрішнього контролю; замість ревізійних комісій будуть ефективні інструменти: комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит. Уряд натомість має розробити та затвердити порядок оцінки діяльності наглядових рад та процедуру визначення винагород.
Також закон передбачає чіткий перелік підстав та процедуру звільнення членів наглядових рад. У Мінекономіки наголосили, що ухвалення закону є частиною євроінтеграційного процесу та програми з МВФ. Закон наближає Україну до стандартів ОЕСР та збалансовує їх з вимогами воєнного часу.
Раніше повідомлялося, що формування наглядових рад в держкомпаніях передбачено реформою корпоративного управління, яка стартувала в липні 2015 року. Тоді ще міністр економіки Айварас Абромавичус назвав держкомпанії основним генератором корупції. Він же ініціював реформу корпоративного управління.
В червні 2016 року Верховна Рада прийняла закон, який зобов’язав держкомпанії сформувати наглядові ради, де разом з представниками держави повинні бути і незалежні директори.
У 2018 такі ж вимоги були введені для державних банків.
Корпоративна реформа націлена на те, щоб держкомпанії отримали політичний імунітет, а топ-менеджери — призначалися на ринкову зарплату через конкурс і співбесіду наглядової ради, незалежної від політиків, олігархів і їхніх смотрящих.
