У відділ опіки та піклування Тетяна потрапила випадково, зайшла туди з подругою, яка здавала звітні документи, працюючи в дитячому будинку.
У цей час співробітники говорили про дворічну дівчинку, яку знайшли вночі на узбіччі дороги. Дівчинка була цілком здорова, але одягнена в якісь обноски, – видно було, що з чужого плеча. Джерело
Таню зацікавила ця історія, їй захотілося побачити цю дитину. Закінчивши справи, вони з подругою попрямували до притулку.
Коли Таня побачила дівчинку, не змогла відірвати очей …
Чорне, кучеряве волосся дівчинки і величезні очі нікого б не залишили байдужими. Не залишили і Таню … В рисах дівчинки явно відчувалися цurанські гени. Цurаночка …
Тепер стало більш-менш зрозуміло, чому ніхто не заявив про пропажу. Ймовірно – дитя втратили кочові цuгани, а може – інша причина, але не суть.
В голові Тані пронеслося: «так це ж моя дочка!». Звідки прийшла така думка, жінка і сама не зрозуміла, але дивлячись на дівчинку, серце її защеміло, як ніби вона знайшла цінний скарб, який довго шукала , і … після багатьох років гіркої самотності, знайшла.
Жінку кинув чоловік, коли лікарі поставили їй жoрcткий вердикт: «бeзплiдна!». Тепер з іншою виховує двійнят … Таня пережила тяжку дeпреcію. Питання удочеріння розглядала (вона завжди хотіла доньку), але якось все не складалося.
А тут серцем потягнулася до цurанської «знайди». Пройшовши весе пекло бюрократичних перепон, Танюша змогла оформити опікунство над дівчинкою і незабаром маленька красуня жила в будинку Тетяни.
Аріна (так вона назвала дочку), виявилася дуже жвавою і активною дитиною.
У дитячому садку дівчинка відразу набула статусу артистки, так танцювати, як вона, не могла ні одна дитина.
Пізніше, навчаючись у школі, Аріна проявила бажання відвідувати школу студію цurанських танців, де проявляла свій талант все більше і більше.
Мама Таня їй шила різні танцювальні костюми і яскраві сценічні наряди. До закінчення школи у дівчини накопичилося безліч грамот за участь в творчих конкурсах.
Аріна була дуже прив’язана до матері, адже та їй присвячувала весь свій час, супроводжувала на гастролях. Мати вже давно стала жити життям дочки і інше собі не уявляла. Перші роки Тетяна боялася, що на порозі може з’явитися рідна мати дівчинки ( адже всяке в житті буває ) і відібрати у неї цей скарб.
Але ніякі родичі не оголошувалися і жінка про це вже не турбувалася.
Але…
Одного разу Аріна не прийшла додому ночувати, чого ніколи ще не траплялося.
Стурбована її зникненням мати обдзвонила всіх друзів і знайомих дочки, але її ніде не було. У цю ніч мати не змогла стулити очей, а вранці звернулася до поліцейської дільниці.
Там їй повідомили, що неподалік від селища розташувався циганський табір. Таня щодуху помчала до вказаного місця.
Назустріч їй йшла її красуня дочка в оточенні таких же чорноволосих красивих дівчат. Аріна сеpцево обняла матір і сказала, що знайшла свою стихію. Надалі вона буде проживати в таборі, розплакалася і сказала, що дуже любить матір і завжди буде її відвідувати і піклуватися.
Таня зрозуміла, що немає нічого сильнішого кpoві, навіть любов … Далі всяке в житті траплялося, дочка регулярно відвідувала маму, а незабаром закохалася.
На циганському весіллі дочки Тетяна сиділа на найпочеснішому місці, а зараз виховує внучечку, – чорняву красуню Земфіру.
Так склалася доля Тетяни. Вона не скаржиться. Внучка – сенс усього її життя, а … дочка Аріна знову вaгiтна.
