Моя знайома бабуся Марія щороку садить по 3 сотки картоплі.
А збирає — наче посадила десять!
Всі дивуються: «Що ти туди сиплеш? Який секрет?»
А вона тільки усміхається: «Та ніякої магії. Просто я не лінуюсь робити одну річ…»
Вона не залишає проростки!
Коли інші кидають у землю бульбу з паростками по 10 см — вона їх ОБЛАМУЄ.
“Хай не росте що попало. Нехай спершу укоріниться — тоді й ростиме на повну силу”, — каже Марія.
А знаєте що? Вона права!
Проросла картопля у землі довго хворіє, адаптується, витягується.
Без ростків вона швидше нарощує коріння, кущ стає сильнішим.
А ще Марія ні разу не садить в холодний ґрунт! Її правило — садити, коли цвіте черемха.
Результат? Великі бульби, менше дрібноти, і жодної гнилі.
Не все залежить від добрив — іноді треба просто не поспішати і не лінуватись.
Запам’ятайте ці поради — і врожай вас здивує!
