Моя улюблена аджика! Готую її вже багато років і щоразу тішуся, бо виходить вона в мене така насичена, запашна, що й ложкою можна їсти. Та й готується все дуже просто.
Інгредієнти:
- Помідори – 2,5 кг
- Яблука – 500 г
- Перець болгарський – 500 г
- Морква – 500 г
- Часник – 150 г
- Перець Чілі – 3 стручка
- Сіль – 1 ст. л.
- Цукор – 150 г
- Оцет – 70 г (9%)
- Олія – 150 мл
Приготування:
Беру м’ясорубку з великою решіткою — щоб маса не перетворилася на кашу, а мала приємну структуру. Пропускаю через неї помідори, яблука, перець і моркву. Потім додаю часник та перцю чилі (якщо любите гостріше — можна більше). Їх теж через м’ясорубку і до основної маси.
Перекладаю все у 5-літрову каструлю, перемішую і ставлю на плиту. Вогонь роблю середній. Як тільки маса закипить — засікаю 1 годину. Моя задача — випарувати зайву рідину й зробити аджику густішою. Якщо за годину вона все ще рідкувата — можна проварити ще хвилин 20-30, але не більше, щоб не знищити вітаміни.
Через годину додаю сіль, цукор, олію – для блиску і щоб аджика довше зберігалася, оцет — обов’язково! Перемішую, проварюю ще хвилин 10 — і аромат уже такий, що хочеться хліб туди вмочати просто з каструлі.
Беру півлітрові банки, стерилізую їх. Перекладаю аджику черпаком, закриваю кришками і стерилізую в каструлі з водою ще 10 хвилин (рушничок на дно, щоб банки не тріскали). Потім закручую ключем, перевіряю, щоб усе було щільно, і ставлю банки догори дном під ковдрочку.
І от вона — моя домашня аджика: блискуча, ароматна, середньої густоти, така, що ложка стоїть, але ще й легко мажеться на хлібчик. Я вам скажу чесно — до зими ця смакота точно не доживе, максимум — до грудня. Тому робіть одразу подвійну чи потрійну порцію, бо будете шкодувати, що так швидко скінчилася.
