На фронті загинув чернігівець, начальник медичного батальну Андрій Мохонько – частина великої «лікарської родини» Чернігова та всієї України, повідомили у Чернігівській обласній лікарні.
«Він віддав своє життя, захищаючи нас і рятуючи життя своїх побратимів», – наголосили колеги.
До служби у ЗСУ Андрій працював лікарем загальної практики – сімейним лікарем у Другій міській лікарні
Багато чернігівців знали його як фахового та професійного лікаря і добру та порядну людину. Саме таким памʼятають Андрія всі, хто його знав.
У Андрія Мохонька залишилася дружина-медик та двоє неповнолітніх дітей.
«Колектив Чернігівської обласної лікарні висловлює щирі співчуття рідним та близьким…Сумуємо разом з Вами, низько схиляємо голови у скорботі. Нехай душа Андрія знайде вічний спокій. Дуже боляче… Велика шана і слава нашому Герою…Андрію – вічна пам’ять…».
Обставин загибелі бойового медика поки не розголошують. Військовий побратим Юрій Коломійчук у соцмережах уточнив:
«Док був Героєм. Медиком з великої літери. Особисто виїжджав на евак в найгарячіші точки. На запорізькому напрямку, в Вовчанську, на Курщині».
Євген Ворох:
– Коли Бог розподіляв, хто буде лікарем – він був самим першим… Вічного спокою, Андрію… І світла пам’ять…
Селищний голова Михайло-Коцюбинської громади Ніна Ворох:
– Яке непоправиме горе. Неможливо, сумно в це вірити, знаючи Андрія з самого дитинства. Вічна пам’ять, царство небесне Герою. Співчуття рідним, побратимам, односельцям нашої громади.
Медик Наталія Приходько:
– Бог забирає найкращих… Вічна пам’ять і слава Герою, нашому Андрію Володимировичу. Царство небесне і вічний спокій. Воїн віддав своє життя заради України, щоб жили його діти, діти всієї країни у вільній, незалежній Україні. Дякуємо батькам, що виростили, виховали такого чудового сина, чоловіка, батька, лікаря від Бога… Співчуття рідним та близьким… низький уклін… Нехай усі життя, які віддають наші воїни, не будуть марною жертвою, а наближають ПЕРЕМОГУ Слава Героям, Смерть ворогам
Анастасія Силенок:
– Бл…дь, Андрій Мохонько, ну як так? Ти, зараза, обіцяв мені зустрітися, коли наступного разу прийдеш у відпустку. І ми б всією гоп-компанією сіли грати в «Що? Де? Коли?», смажити шашлики та згадувати, як воно було колись.
Ти заїжджав до Inna Sylenok, твоєї улюбленої вчительки, на чай, і отримував потім пиз…в від мене, що не повідомив, що ти вдома.
Ти погрожував мені розправою, якщо я поїду з країни і говорив, що ти на своєму місці, бо не можеш по-іншому. Тільки тобі я могла написати про стан свого здоровʼя, бо ти був моїм сімейним лікарем прямо там, на фронті, і потім ви з Оленою Мохонько рятували моє нещасне тіло, як могли.
Я не вірю в цю реальність і навідріз відмовляюся вірити в те, що тебе нема.
Я не знаю, чи є якась межа тої злості і ненависті в наших серцях. Чи залишилося там хоч трохи віри і надії.
І як би нам всім не хотілося жити в світі рожевих поні, але the war is closer than you think. Памʼятайте це.
Інна Кондратьєва:
– Андрій Мохонько, сімейний лікар – це Велика людина, Великий патріот України… перебуваючи в гарячих точках, він знаходив можливість ще й привітати своїх колег в тилу з професійним святом…
Військовий Віталій Кадик:
– Честь! Помстимося.
Військовий Юрій Коломійчук:
– Вже можна. Твоїй дружині повідомили. Як же тяжко. Андрій Мохонько, Брате, Друже, вибач, що не вберегли тебе. Війна ще та, вона завжди забирає кращих. Дякую тобі безмежно, ти знаєш за що Док. Мене ти врятував. Себе не зміг. Ще зустрінемось з тобою, Брате.
Він також додає, що лейтенанта медичної служби, Мохонько Андрія Володимировича буде представлено до найвищої державної нагороди, Герой України, посмертно. Рішення за Верховним головнокомандувачем.
Волонтерка Ірина Тимофеєва:
– Честь!
Генеральний директор КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Владислав Кухар:
– Вічна пам’ять. Щирі співчуття дружині, дітям, рідним.
Заслужений лікар України Лариса Кадіна:
– Світла памʼять
Лікар-педіатр Любов Фіалковська:
– Андрій Мохонько (бойовий медик, колега, чудовий сімейний лікар)… пішов у засвіти…Де шукати сили …. ???
