На літрову банку готового варення знадобиться:
- 1 кг полуниці
- 1 кг цукру
- 1/3 чайної ложки лимонної кислоти
Приготування:
Ягоди беремо стиглі, невеликі, приблизно одного розміру. Миємо, відриваємо зелені чашолистки.
Викладаємо в таз, пересипаємо половиною дози цукру. Ми залишаємо на ніч в прохолодному місці. Стигла полуниця дасть багато соку.
Вранці ставимо на плиту і доводимо до кипіння. Кип’ятимо на слабкому вогні пару хвилин. Другу половину цукру поки не додаємо! А піну вже починаємо знімати. Ми залишаємо до вечора.
А ось ввечері засипаємо другу половину цукру і кип’ятим 5-7 хвилин, знімаючи піну.
На наступний день додаємо лимонну кислоту і знову також кип’ятимо 1–2 рази.
Готовність перевіряємо термометром. При температурі 105–106 градусів варення готове, не сумнівайтеся. Ще воно при цьому буде дуже весело «лопотати», в сенсі поверхня покриється суцільними бульбашками ( не піною ). Це теж говорить про готовність. Ще в готовому остиглому варенні ягоди занурені в сироп, а не плавають на поверхні.
Спосіб перевірки капанням охололої краплі на поверхню або в стакан з водою я не використовую. Він дуже часто підводив. Крапля царського варення з агрусу розтікається, хоч вари його годину, а воно готове в цілому за 10 хвилин варіння. Краплю можна капати на наступний день після приготування, коли сироп вистоїться. Тоді цій крапельці можна довіряти. Але це ж незручно.
Даємо варенню повністю охолонути і перекладаємо в чисту суху банку. Стерилізувати банки не обов’язково.
Варення виходить яскравого гранатового кольору, ягоди м’які, аромат прекрасний. При відкриванні взимку вас приємно здивує легка желеподібність сиропу.
А новаторство тут тільки в тому, що перше варіння ми провели в половині дози цукру. Якщо відразу засипати весь цукор, без додавання води, ягоди будуть твердими. А навіщо нам зайва вода!
Приємного чаювання!
