19 Вересня, 2024
Українці можуть платити за електроенергію по тарифу 2,16 грн за 1 кВт*год: куди подати заявку та що зробити Screenshot

Українці можуть платити за електроенергію по тарифу 2,16 грн за 1 кВт*год: куди подати заявку та що зробити

В Україні будь-який споживач електроенергії має право придбати багатозонний лічильник, звернутись до свого постачальника струму та перейти на новий тариф. Наприклад, з двозонним лічильником в період з 23.00 до 7.00 платити за електроенергію можна по тарифу в 2,16 грн за 1 кВт*год (замість звичайних 4,32 грн за 1 кВт*год).

Як повідомляють на сайті одного з постачальників, у денний час (з 7:00 до 23:00 год.) тариф не зміниться. В нічний час (з 23:00 до 07:00 год.) – за електроенергію можна буде платити зі знижкою в 50%.  obozrevatel.com 

“Якщо ж Ви вирішили розраховуватись за спожиту електричну енергію за тризонним тарифом, то у час пікового навантаження (з 8:00 до 11:00 год. та з 20:00 до 22:00 год.) Ви платитимете по тарифу, який на 50% більший від діючого. У час напівпікового навантаження (з 7:00 до 8:00 год., з 11:00 до 20:00 год., з 22:00 до 23:00 год.) – по діючому тарифу, в нічний час (з 23:00 до 07:00 год.) — по тарифу, який на 60% менший від діючого”, – повідомляють в організації

Підключення нічного тарифу безкоштовне. Але при цьому українцеві доведеться придбати двозонний лічильник. Він коштує від 1,6 до 2,4 тис. грн. Така покупка скоро окупиться. Наприклад, якщо ви витрачаєте 250 кВт*год на місяць і половину струму споживатимете в нічний період, щомісяця ви зможете заощаджувати 460 грн на місяць. Вже за 5 місяців придбання лічильника окупиться.

Який тариф на електроенергію діє і чи будуть його підвищувати

Як розповіла OBOZ.UA заступник міністра енергетики Світлана Грінчук, планів підвищувати тариф немає. Його прийнято аж до кінця квітня 2025-го. “Встановлюється єдина фіксована ціна для індивідуальних та колективних побутових споживачів на рівні 4,32 грн/кВт*год до 30 квітня 2025 року”, – сказала вона.

Водночас ринкова вартість електроенергії становить близько 7,5 грн/кВт*год. Українці отримують електроенергію з власної генерації (це дешева “атомка”, відносно дорога гідроенергетика, ТЕС та дорога вітряна та сонячна енергія) та за рахунок імпорту. Дані про те, що собівартість виробництва електроенергії на АЕС – це копійки – фейк. За даними Міненерго, собівартість виробництва станом на 2024 рік становить 1,7 грн/кВт*год (це тільки виробництво, яке не плутатиме з повним тарифом).

Чи правда, що в Європі дешевше, ніж в Україні?

Насправді вартість електроенергії в Україні залишається на значно меншому рівні, ніж у більшості країн Європи та всіх країнах ЄС. Нещодавно Євростат опублікував свіжу статистику. Якщо порівняти ціни станом на другу половину минулого року в країнах Європи і чинну вартість струму для населення, то виявиться, що в Україні чи не найдешевший струм в Європі.

Середня ціна в країнах ЄС – 0,2847 євро за кВт-год (12,88 грн), тоді як в Україні – 0,095 євро (4,32 грн). Найдорожча електроенергія в Німеччині – 0,4 євроцента (18,10 грн). На другому місці Ірландія, там за кожну кВт-год доводиться платити 0,379 євроцента (17,15 грн).

Євростат також враховує ціни в Туреччині (кандидат в ЄС). Там електроенергія коштує всього 0,0562 євро (2,54 грн). У Боснії і Герцоговині – 0,0845 євро (3,82 грн). Україна навіть після подорожчання залишається країною з чи не найдешевшим струмом.

Україні ще довго не вистачатиме електроенергії

До кінця 2024-го Україні не вистачатиме 7% електрики, наступного року цей показник трохи зросте, але потім помітно знизиться. Про це заявив голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний, резюмуючи дані липневого Інфляційного звіту НБУ. І хоча прогноз будується на припущеннях, від його реалізації багато в чому залежатиме макроекономічна картина.

“Припускаємо, що дефіцит електроенергії перевищуватиме 7% у 2024 році, буде близьким до 8% у 2025 році й до 5% у 2026 році та залишиться одним з основних стримувальних чинників для економіки. Відновлення натомість підтримуватимуть значні бюджетні видатки завдяки міжнародній допомозі, подальша розбудова експортних шляхів на тлі пожвавлення попиту на товари українського експорту та розвиток розподіленої генерації”, – зазначив Пишний.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *