Досвідчені городники часто експериментують, сподіваючись назбирати рекордний урожай. Але чи варто ризикувати, висаджуючи два кущі томатів в одну лунку
Томати – примхлива культура, вимоглива до простору та харчування. Будь-яке загущення, чи то близьке сусідство кущів чи рясна листва, призводить до боротьби за ресурси.
Посадка двох рослин в одну лунку різко збільшує ризик захворювань. Вологе середовище та нестача світла створюють ідеальні умови для грибкових інфекцій, таких як бура плямистість.
У теплицях ситуація посилюється: підвищена вологість та обмежена вентиляція прискорюють поширення шкідників.
Одиночна посадка забезпечує кожній рослині повноцінний доступ до світла, повітря та добрив. Це безпосередньо впливає на кількість та якість плодів.
Коренева система томатів розвивається активно, займаючи значний об’єм ґрунту. Навіть при посилених підживленнях рослини не зможуть реалізувати свій потенціал. Замість великих плодів городник отримає дрібні томати та безліч пустоцвітів.
Зайва зелена маса, що утворюється при загущенні, відтягує сили на себе.
Метод “два корені в одну лунку” іноді застосовують для перців, але томати до цього не адаптовані. Їх біологічні особливості вимагають суворого дотримання дистанції. Спроби заощадити місце на грядці часто обертаються втратою врожаю.
Дотримання агротехніки – запорука здоров’я томатів. Оптимальна відстань між кущами, своєчасне пасинкування та профілактика хвороб дають результат, перевірений роками.
Рішення про посадку завжди залишається за городником, але природу не обдурити
