Уявіть: ви зриваєте з куща гарний блискучий баклажан, готуєте з нього рагу, а в роті залишається неприємна гіркота. У чому причина? Виявляється, все починається ще на етапі формування плодів.
Баклажани гірчать, коли в них накопичується соланін – токсична речовина, яка рослина виробляє у відповідь на стрес.
Перша помилка – нерегулярний полив. Якщо ви заливаєте грядки після довгої посухи, плоди різко вбирають воду, що порушує їхній біохімічний баланс. Поливати баклажани потрібно кожні 3-4 дні, не допускаючи пересихання ґрунту.
Друга причина – спека вище +30°C. За такої температури пилок стає стерильним, запилення не відбувається, і плоди деформуються, накопичуючи гіркоту. Врятувати ситуацію допоможе притінення кущів у полуденний час.
Третій чинник – надлишок азотних добрив. Багато хто підживлює баклажани гноєм або сечовиною, думаючи, що це прискорить зростання. Але перегодовані рослини «жирують»: замість плодів нарощують листя, а зав’язі стають гіркими. Використовуйте комплексні добрива з калієм та фосфором, які відповідають за смак.
Четверта помилка – пізній збір урожаю. Баклажани, що переспіли, завжди гірчать. Зривайте плоди, коли вони досягають технічної зрілості: шкірка має бути пружною, а насіння всередині – дрібним і білим.
Якщо помилки вже скоєно, врятувати врожай можна, вимочивши нарізані баклажани у підсоленій воді (1 ст. л солі на літр) 30–40 хвилин. Але краще не доводити до цього — дотримуйтесь агротехніки, і «синенькі» радуватимуть ніжним смаком
