22 Листопада, 2024
Чергова жертва війни: чому обмілів Дністер і хто від цього потерпає

Чергова жертва війни: чому обмілів Дністер і хто від цього потерпає

За кілька місяців Дністер змілів настільки, що у деяких місцях вода відступила від берега на сотні метрів. Із чим це пов’язано, наскільки ситуація серйозна, та що про це думають місцеві жителі й експерти, з’ясовував УНІАН.

“Річка Дністер… колись була. Води майже немає. Це моторошно. Життя прожили, такого не було! Люди, що це коїться?!”, – нажахано вигукує на відео жінка з села Брага.

На ньому (та інших схожих фото- й відео з соцмереж від жителів Чернівецької та Хмельницької областей) видно, як навпроти Хотинської фортеці колись повноводна річка виглядає завширшки трохи більше за струмок.

В “Укргідроенерго” та Держагентстві водних ресурсів України пояснили, що, починаючи з середини квітня, на Дністровській ГЕС відбувся значний скид води. Це було вимушеним заходом задля покриття дефіциту в енергосистемі після атак РФ на енергооб’єкти. І призвело до значного зниження рівня води у Дністровському водосховищі (при цьому в держорганах уточнили, що з 15 травня скиди з водосховища відповідають встановленим міжвідомчою комісією). Станом на кінець травня наповнення цієї водойми складало 66%.

Водночас, за даними спеціалістів, на зниження водності Дністра та його приток також впливають погодні умови, пов’язані із дефіцитом опадів та підвищеною температурою повітря. Приплив до Дністровського водосховища становить близько 30% від норми.

Вода подекуди відступила на 150-200 метрів

Станом на початок липня ситуація не надто змінилася. Жителі розташованого на березі Дністра села Атаки Чернівецької області нарікають на відсутність води у криницях і пов’язують це з обмілінням річки. У селі й так проблеми з водопостачанням, тож воду економлять. Ті, хто живе поруч із річкою, раніше поливали городину просто з Дністра. Зараз шланг не дістає: вода відійшла від звичного рівня на 150, а то й 200 метрів. Тож неполита городина сохне на сонці.

Будинок місцевої жительки Зінаїди Олійник розташований біля Дністра. Та жінка останнім часом рідко навідується до річки: їй лячно дивитися, на що перетворилося русло. Йдемо із нею туди разом. Картина і справді сумна. Оголене дно на пекучому сонці висохло і потріскалось. У тріщинах лежать мертві молюски… Місця, де вода відступила раніше, вже почали заростати травою. Вдалині видніється міст, який з’єднує Буковину із Хмельниччиною. Майже половина опор опинилися на суші.

“Бувало, Дністер мілів, але щоби настільки – не пригадую, – каже пані Зінаїда. – Звісно, це лякає людей, бо ми такого ще не бачили. Дивіться, як земля потріскалась. І заросла такими бур’янами, яких у нас досі не було. Раніше довкола росли подорожник, полин, цвіли лютики (жовтець, – УНІАН), зеленіла травичка. А зараз навіть не знаємо, що то таке. Ті, хто тримають худобу, помітили, що від цієї зелені псується смак молока у корови”

“Торік ми просто із Дністра качали воду і поливали город, – продовжує розповідати жінка. – А це раз – і раптово рівень упав. У криницях теж порожньо: Дністер забирає із них усю воду. Тож ми цього літа город навіть не поливали. У селі Перебиківці, що вище нас по річці, – така ж біда. Там усі вирощують розсаду і в кожному дворі є криниця для живлення рослин. Але поливати їх зараз нічим”.

Як виглядає міст через Дністер зараз і коли річка повноводна / фото Галини Олійник, Вікіпедії, 2008 рік
Як виглядає міст через Дністер зараз і коли річка повноводна / фото Галини Олійник, Вікіпедії, 2008 рік
Як виглядає міст через Дністер зараз і коли річка повноводна / фото Галини Олійник, Вікіпедії, 2008 рік
Як виглядає міст через Дністер зараз і коли річка повноводна / фото Галини Олійник, Вікіпедії, 2008 рік

Житель Атак Олег Олійник зауважує, що загалом останніми роками тяжко із водою у Дністрі, не те що колись.

“Кількість води у Дністровському водосховищі залежить від опадів у горах. Раніше взимку гори вкривалися товстим шаром снігу. Потім це все поступово тануло аж до початку літа. А в червні вже починалися дощі. Тож води вистачало. А тепер… Снігу нема, весна і літо посушливі. Але так кепсько, як цьогоріч, ще не було”, – зауважує чоловік.

“Зробили із Дністра помиї”

Співрозмовники УНІАН згадують, яким був Дністер до побудови Дністровської ГЕС, у 70-ті – на початку 80-их років.

“Колись тут був пляж, пісочок. Дно прозоре, чисте, встелене камінцями. Дністер був гірською швидкоплинною річкою. Із Кам’янця-Подільського автобуси щовихідних возили відпочивальників. А коли побудували гідроелектростанцію, дно замулилося на кілька метрів. Із кожним роком цього намулу наростає все більше. Тож скоро у нас тут буде “балта”, тобто суцільна багнюка”, – зітхає Олег Анатолійович.

“Та то вже “балта”, –доєднується до розмови його сусід Іван. – Комарі літають, вужі повзають. Брудно, тхне. Скупатися ніяк: щоби зайти у воду, треба залазити по пояс у намул. Зробили із Дністра помиї. А така гарна річка колись була…”.

“Біда, – каже жителька села Світлана Тенкуляк. – Люди викопали криниці на 70 метрів завглибшки, заплатили купу грошей, а води нема. Зараз канікули, діти би хотіли скупатися в річці, та не можуть”.

Жінка хвилюється і за своїх корів, яких водить пастися на берег Дністра. Прив’язує їх подалі від води, щоби не загрузли в намулі: худоба важка, потім не витягнеш.

Через обміління річки поменшало риби, розповідає чоловік пані Світлани Михайло Тенкуляк: “Вода різко впала і вся ікра залишилася на березі, он, виблискує на траві. І це не перший рік скидають воду під час нересту так, що всі береги блистять від ікри. Через це риби стало значно менше. Колись тут ми на “гумку” ловили отаких судаків! На півтора кілограма! Ото риба була! В обід ідеш рибалити – дві-три спіймав. Увечері прийшов – знову кілька штук маєш. А зараз сітки закидають та не можуть спіймати. Риба не ловиться, бо її мало”.

“Це справжня екологічна катастрофа”

На сполох забили і науковці. Співробітник Чернівецького обласного краєзнавчого музею, кандидат біологічних наук, герпетолог Назар Смірнов опублікував фото, зроблені наприкінці весни під час досліджень території Національного природного парку “Хотинський”. На них – сумна картина із берегів Дністра: рештки сотень молюсків, раків та інших водних істот, які не встигли дістатися до води

“Ми потрапили на період, коли доволі сильно знизили рівень Дністровського водосховища. Тож отримали унікальну можливість пройтися місцями, де вже кілька десятиліть не ходять люди. Пейзаж по-своєму величний і водночас моторошний. Трагічності додають мільйони живих істот, які не змогли втекти услід за водою. Свій відбиток на сприйнятті цієї нової реальності залишають дивні візерунки, що показують шляхи двостулкових молюсків, які намагались утекти від раптового наступу суші”, – написав дослідник на своїй сторінці у Facebook.

До середини квітня у Дністрі тримався досить високий рівень води, каже у коментарі УНІАН начальник відділу еколого-освітньої роботи у Нацпарку “Хотинський” Юрій Стороженко. Паводком навіть підтопило береги.

“А потім на Дністровській ГЕС збільшили виробництво електроенергії. Відбувся значний скид води. Далі настала засушлива погода. Відповідно, надходження до Дністра становило лише 30% від норми. Тому вода не змогла набратися заново”, – пояснює науковець.

Вид на річку із мосту в Атаках, що з'єднує Буковину та Хмельниччину / фото Галини Олійник
Вид на річку із мосту в Атаках, що з’єднує Буковину та Хмельниччину / фото Галини Олійник
Вид на річку із мосту в Атаках, що з'єднує Буковину та Хмельниччину / фото Галини Олійник
Вид на річку із мосту в Атаках, що з’єднує Буковину та Хмельниччину / фото Галини Олійник

Ситуація стала згубною для великої кількості водяних мешканців, констатує Стороженко: “Якби таке падіння рівня води відбулося зараз, до прикладу, то для рибних ресурсів у цьому не було би такої великої біди. Тоді як на квітень припав нерестовий період, який на Дністровському водосховищі триває із березня по 10 червня. Риба відклала ікру, вода різко впала, і вся ікра загинула на сонці. Знадобиться кілька років, щоби відновилися втрачені рибні ресурси. Також загинули раки, а ще сотні тисяч, може, навіть мільйони молюсків та інших дрібних організмів”.

“Пізніше ми натрапили у намулі на сліди молюсків, що відчайдушно та марно намагалися наздогнати воду. Опісля берегами Дністра тривалий час розносився різкий неприємний запах розкладання решток. Причому тхнуло на досить великій відстані від річки. Це справжня екологічна катастрофа. Так, утрачені популяції відновляться, адже природа має здатність себе зцілювати. Але на це знадобиться час – можливо, 3-4 роки”, – додає він.

Хотин може залишитися без води

Попри все, становище не є критичним, стверджує фахівець. За його інформацією, станом на кінець червня водосховище було наповнене на 55-60%, тобто більш ніж наполовину.

“Вода не впала до рівня, який був до побудови ГЕС, тобто це ще не є природнє русло річки Дністер. І навіть біля міста Хотин можна побачити, що течія ще не є такою швидкою, якою, кажуть, вона була колись. Якщо глянути на старі світлини, зроблені до створення водосховища, то на них чудово видно, що Дністер був ще вужчим, ніж зараз”, – розповідає Стороженко.

Він також прокоментував відео з висохлою річкою, відзняте у селі Брага навпроти Хотинської фортеці, яке так налякало людей.

“На відео здавалося, що Дністра вже взагалі немає, тому побачене спричинило таку паніку. Але треба розуміти, що біля Хотина саме русло доволі мілке. Тут максимальна глибина – до 2-3 метрів. Береги пологі, і вода, падаючи, відходить на сотню і більше метрів. А якщо це сфотографувати з певного ракурсу, то й справді здається, що падіння критичне і річки взагалі немає. Хоча далі, на території Кельменеччини, Сокирянщини, ближче до електростанції, глибина Дністра сягає 40-50 метрів. Я нещодавно був на Бакотській затоці, то там майже нічого не змінилося. Вода відійшла від берега на 5-10 метрів і спала на 3-3,5 метри. Але через різкі схили це малопомітно”, – додає фахівець.

Разом із тим, якщо поблизу Хотина рівень води знизиться ще на метр – оголиться труба, через яку відбувається забір води для міста. І воно може залишитися без централізованого водопостачання, попереджає співрозмовник.

“Чому склалася така ситуація? Бо верхів’я Дністровського водосховища розташоване в районі Хотина. Тут течія сповільнюється. Відповідно, дрібні частинки ґрунту та все, що наносить вода під час паводків, тут осідає, утворюючи величезний шар намулу. Зараз він у різних місцях може сягати від одного до п’яти метрів. Це добре видно біля Хотинської фортеці: якщо ще років 20 тому до споруди кам’янистим берегом могли підпливати великі човни, катери, то сьогодні там усе заросло болотною рослинністю. На жаль, водосховища “вбивають” природну екосистему”, – каже науковець.

Що буде далі із річкою – залежить від погоди. Опади покращать ситуацію, посуха спричинить подальше падіння води у Дністрі.

“Якщо випадуть сильні дощі, особливо зливові, то водосховище буде поступово наповнюватися. Але це за умови, що на Дністровській ГЕС не підніматимуть знову потужність і не робитимуть великі скиди. Якщо скиди будуть мінімальні, необхідні для підтримання водності ГЕС у нижньому б’єфі, тоді водосховище поступово наповниться. Та це за дощової погоди. За посушливого літа ситуація може навпаки погіршитися”, – припускає Юрій Стороженко.

Чи чекати на покращення ситуації?

В “Укргідрометцентрі” наразі не дають втішних прогнозів щодо опадів, які би могли підвищити рівень води у Дністрі. І навіть дощі, які на початку липня щедро поллють захід України, не зарадять.

“Протягом найближчих днів покращення не передбачається. Літо спекотне, випаровування значні. Можливо, дощі 2-4 липня у якісь окремі дні дещо призупинять спад рівня води, зменшення випаровування. Та загалом усе залишатиметься у тому обсязі водності, який є на сьогодні. Говорити про те, що водосховище наповниться, поки немає передумов”, – зазначила у коментарі УНІАН гідрологиня-прогнозистка “Укргідрометцентру” Катерина Стецюра.

Фахівчиня додала, що для гірських річок паводковими є всі літні місяці. Тож є надія, що у липні або серпні все ж будуть опади, які, можливо, покращать “погоду” на Дністрі.

Дністер

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *