Задумайтесь над цим
„Благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають“ (Луки 6, 28).
„Кажу бо вам: За кожне пусте слово, яке скажуть люди, – дадуть відповідь судного дня за нього. Бо за словами твоїми будеш виправданий і за словами твоїми будеш засуджений“ (Матея 12,36-37).
Слово — це не будь-яка звукова енергія. Це символічна дійсність, яка несе сама в собі, об’єднує в собі, реальність, яка виражається. Слово, що промовляє Святе Ім’я Ісуса, приносить присутність Ісуса. Слово благословення, приносить із самим собою благословення. І слова прокляття, матюки, якими ми зловмисно проклинаємо, лаємо, — не є пустим звуком (flatus vocis), але мають свої жахливі наслідки.
Ніхто, абсолютно ніхто не повинен проклинати, матюкатися. Хто проклинає, матюкається, той стає інструментом диявола. А прокляття — це не говорити лише зле, або говорити про когось погано, що є гріхом; це засудити когось або щось до знищення. Прокляття, матюки є тяжким гріхом.
Проклинати, матюкатися — це так, якби плював вгору. Першим, хто страждає від цього зла, є той, хто це робить. Прокляття, матюки — це плід серця далекого від Бога. Немає ніякого виправдання для віруючої людини, навіть, якщо в світі є всі підстави для того, щоб вона могла проклинати.
Святий апостол Яків повчає у своєму листі:
„Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним… Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаємо людей, що створені на подобу Божу. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було. Хіба криниця з одного джерела б’є солодким і гірким? Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград смокви? Ані солонець води солодкої не може дати“. (Якова 3, 6;9-12).
Тому справа є зрозумілою та простою. Як джерело не може дати прісну і солону воду водночас, так само віруюча людина, не може благословити Бог, а потім проклинати ближнього. Коли християнин має Бога у своїй душі та серці, він живиться Богом в Причасті та роздумує над Його Словом вночі і в день, неможливо, щоб з його уст виходили прокляття та матюки. Бо уста промовляють з повноти серця (Матея 12,34).
