-Що ж я наробила, я ледь сама не зpуйнувала свою сім’ю. Прости мене, Олеже, якщо зможеш.
– Я йду від тебе. – Таню, але чому? Все ж було добре. – Олег, я дуже втомилася і хочу пожити від тебе окремо. – А як же Сашка? Вона ж скоро повернеться з табору. Що я їй скажу? Джерело
– Не треба нічого їй говорити. Я сама з нею поговорю. Вона вже велика. Все зрозуміє. Тетяна грюкнула дверима і пішла. Пішла з дому і, що найстpашніше, з життя Олега. Він не розумів, що сталося і чому дружина прийняла таке рішення.
Він любив Тетяну і до останньої хвилини був задоволений своїм сімейним життям. Без коханої дружини дні стали сірими, а ночі нескінченними. Олег нікому не розповідав про те, що сталося, все тримав у собі, все ще сподіваючись, що вона повернеться. Одного разу повертаючись додому з роботи, він йшов по парку і побачив, як Тетяна обіймалася з хлопцем на лавочці.
– Ще не нагулялася? – пожартував Олег. – Це не твоя справа, – відповіла Тетяна.
– Тобі, я дивлюся, до нас з донькою і справи немає. – З чого ти взяв? З Сашею я телефоную по три рази на день. Те, що ми з тобою розійшлися ніяк не впливає на мої стосунки з донькою.
– Ти додому збираєшся повертатися? – втомлено зітхнувши запитав Олег.
– Я не можу. Розумієш, мені треба побути на самоті. Розібратися в своєму житті. Зрозуміти, чого я хочу … Олег ще раз кuнув важкий погляд на коxанця своєї дружини і пішов геть.
– Олег Євгенович, в останні дні ви такий сумний. У вас все гаразд? – запитала Ірочка, його секретарка. – Так, все добре.
– Я дивлюся, у вас сорочка пом’ялася … Вашої дружини немає вдома? – Вона поїхала відпочивати в санаторій. А я без неї, як без рук.
– Я могла б допомагати вам по господарству, поки вона у від’їзді. Мені не важко, правда, – посміхаючись запропонувала Іринка. –
Дякую, але не варто. Думаю, я і сам справлюся, – відповів Олег. Увечері він готував вечерю, коли пролунав дзвінок у двері. Відкривши, він був здивований. На порозі стояла Ірочка.
– Я вирішила все ж вам допомогти. Дещо принесла на вечерю. І попрасую вашу сорочку, поки вашої дружини немає. Бо щось не добре в офісі в м’ятій ходити, – сказала вона і рішуче рушила в квартиру.
Після смачної вечері Олег був дуже вдячний дівчині за допомогу, адже кухар з нього був нікудишній … – Ну що ж, я закінчила. Тепер у вас є і їжа, і прасовані сорочки. Пора додому, – сказала Ірочка і почала збиратися до виходу. – Вже пізно. Давай я тебе проводжу, – запропонував Олег.
– Ні дякую не треба. За мною Віталік уже приїхав. Це мій наречений. Ось дивіться, – дівчина показала йому фотографію молодого чоловіка. – Десь я його вже бачив. Лице знайоме.
– Це навряд чи, – посміхнулася Ірочка і пішла. Дівчина все частіше стала допомагати Олегу по господарству. Поступово вони зблизилися, ставши друзями.
В останні дні Ірочка виглядала дуже сумною і, коли вона прийшла ввечері до нього додому, він запитав дівчину, як у неї справи і чому вона така сумна. Та pозплакалася в відповідь і розповіла, що її наречений кuнув її і вигнав з дому. – Ось негiдник, – подумав Олег, а сам обняв її, щоб втішити. Ніхто й не помітив, як дружні oбійми і пoцілунки переросли в любoвні.
Їх pоман бурхливо розвивався. Ірочка переїхала жити до Олега. І він, начебто був щасливий. Але одного разу, повернувшись додому раніше, він виявив, що Ірочка вже вдома і до того ж не одна – Іра, коли вже все це закінчиться? – говорив їй Віталік. – Ти обіцяла, що це все не надовго.
Я більше не можу грати коxанця його дружини. – Почекай ще, – відповіла Іринка. – Залишилося трохи. У нас все вийде. Далі Олег слухати був не в силах і вийшов з квартири на вулицю, щоб зібратися з думками.
– Значить, Ірочкін наречений Віталік і є той самий коxанець Тетяни, – розмірковував Олег.
– А я-то думав, звідки мені його обличчя знайоме … Він повернувся додому. Зайшовши в квартиру, він зрозумів, що Віталік все ще там.
– Іра, що все це означає? Ти зустрічаєшся зі своїм колишнім? Хіба ви не розійшлися? Чи ви тільки розіграли цей фарс спеціально для мене і моєї дружини?
– Який фарс? – в цей момент в кімнату зайшла Тетяна. Вона прийшла, щоб забрати дещо з речей.
– Віталік? Що ти тут робиш? – очі жінки від подиву вилізли з орбіт.
– Схоже, дорога, ці два голубка обвели нас обох навколо пальця. Розповідайте, навіщо вам все це було потрібно. Віталік дивився на Іринку, але та мовчала, стиснувши губи. Тоді він заговорив сам.
– Іра придумала весь цей план. Річ у тім, нам набридло тулитися в маленькій кімнаті комунальної квартири, а наших зарплат не вистачало на покупку свого житла. Цю проблему могло б вирішити підвищення одного з нас.
Тут як раз у вас в фірмі з’явилася вакансія начальника відділу зі зв’язків з громадськістю. Ірі вона не світила. І вона придумала план, як вас спокyсити і переконати віддати цю посаду їй. Але знаючи, який ви порядний сім’янин, вона розуміла, що поки дружина з вами, вона не зможе цього зробити.
І переконала мене почати залицятися до Тетяни, щоб прибрати її з дороги. Олег лише посміхнувся, а Тетяна зблідла … Вона мало не втратила все через свою дурість. Коли Іра і Віталік пішли, подружжя залишилося удвох.
– Таня, тепер ти повернешся додому? – з надією запитав Олег.
– Звичайно, – відповіла Тетяна не піднімаючи очей на чоловіка. Їй було дуже соромно, що вона так вчинила з людиною, яка її по-справжньому любить.
