На місці Каховського водосховища утворилося унікальне явище – 150 тисяч гектарів вербового лісу.
Понад рік тому росіяни підірвали Каховську ГЕС. Ця катастрофа шокувала усіх не лише в Україні, але і в світі, адже до останнього ніхто не думав, що окупанти зважаться на це. Слідом за терактом пролунали не надто оптимістичні заяви, а підрив порівнювали з вибухом на АЕС. Натомість найжахливіші прогнози не справдилися, а те, що відбувається на місці Каховського водосховища у 2024 році, дивує і екологів, і істориків. Особливо вражає нова знахідка.
Усі деталі дивіться в ексклюзиві TSN.UA
Підрив Каховської ГЕС
Нагадаємо, 6 червня 2023 року російські війська, попри прогнози, таки зважилися підірвати Каховську ГЕС. Миттєво велика вода зносила все на своєму шляху, руйнувала житлові будинки, споруди, промислові і комерційні об’єкти. Місцевих жителів почали евакуйовувати.
Окупанти на цьому не зупинилися і почали обстрілювати людей, що намагалися виїхати у безпечні місця.
Наслідки терористичного акту
Внаслідок цього підриву були затоплені 80 населених пунктів нижче гідроелектростанції, загинули десятки людей. Вище ж ГЕС навпаки – рівень води впав, що призвело до осушення значної території, яка за рік вкрилась вербами та тополями висотою понад 3 метра. Річка Дніпро повернулася в межі старого русла, яке мала ще до створення Каховської ГЕС. Експерти ж назвали підрив Каховської ГЕС найбільшою техногенною катастрофою в Європі, а екологи порівняли трагедію з вибухом атомної бомби чи аварією на АЕС.
Невтішні прогнози
Одразу після катастрофи, що призвела до загибелі людей та знищення природи, лунали не надто оптимістичні прогнози. Припускали, що тут буде або мертва земля, або болото на багато років, але сталося усе не як гадалося. Й подекуди Каховське водосховище, точніше, місце, де воно раніше було, дивує як екологів, так і істориків. Наприклад, кореспонденти поспілкувались з фахівцями про наслідки підриву Каховської ГЕС, формування нової екосистеми на території Каховського водосховища та побували в селищі під Запоріжжям, жителі якого звикають жити без «моря» – саме так вони називали водосховище.
“Ми перебуваємо в Малокатеринівці, на місці цього лісу раніше було так зване Каховське море. Зараз ми бачимо, що тут ліс висотою більше ніж три метра. Десь 20 рослин на 1 квадратний метр. Я думаю, в подальшому природа буде вирівнювати: більш слабкі дерева загинуть, а залишаться сильніші. Ростуть з неймовірною силою, ніхто навіть припустити не міг, що дерева за один рік виростуть в такій кількості на таку висоту”, – говорить місцева жителька.
Що на дні водосховища тепер?
Верба і тополя є аборигенними видами рослин, які притаманні цій території. На момент підриву Каховської ГЕС їх насіння опустилось на дно і завдяки сприятливим умовам проросло.
Під керівництвом Академії наук у нас відбулась експедиція ботаніків, геоботаніків, які досліджували саме ці зарості верби і тополі на території острова Хортиця і на території північної частини водосховища, яка доступна для відвідування. Вони встановили, що під заростями верби і тополі вже зростає понад 100 видів трав’янистих рослин, мохів, заходять туди тварини і відбувається формування нової екосистеми. По факту вона найбільш наближена до тої екосистеми, яка існувала до створення Каховського водосховища, яку ми знали як Великий луг. Якщо не буде дефіциту води, буде відбуватись весняне водопілля, яке минулого року пройшло вдало, то ці рослини будуть розвиватись дуже стрімко і на п’ятий рік буде сформований ліс з верб, в які зайдуть щонайменше козулі і кабани і там буде вже дика природа.
Унікальні явища, сховані на дні Каховського водосховища
Отож, минув рік і на місці Каховського водосховища утворилося унікальне явище, яким захоплюється еколог Вадим Манюк – 150 тисяч гектарів вербового лісу. Він сподівався на місці Каховського моря побачити якісь відкриті ділянки ґрунту та хоча б маленькі озера, а побачив суцільне море верби. Про це еколог розповів в інтерв’ю Суспільне Дніпро.
Виявилось, що умови, які утворилися на дні Каховського моря після знищення ГЕС, ідеальні для проростання верби.
Якщо дивитись на ліс в цілому, каже еколог, то він однорослий – у середньому рослини, які зростають, досягли 2,5–3,5 метра у висоту. Вадим Манюк зауважив, що все, що на цьому місці могло прорости, вже проросло.
Росте не тільки верба!
Одразу від берега колишньої водойми тепер йде суцільна стіна верби, поряд із нею помітна вузенька смуга очерету, подекуди видніються окремі рослини напівбур’янових видів і навіть щавель.
Що ще проростає на дні?
Шпарини, які утворилися на дні Каховського водосховища через пересихання мулу, також виконують екологічну функцію, каже Вадим Манюк, з них проростає мох, і навіть каркаси.
Такого явища не було 65 років
Нагадаю, що раніше у мережу потрапили супутникові знімки, де значна частина Каховського водосховища була вкрита водою. Причини такого явища також пояснив еколог Вадим Манюк. Він запевнив, все що відбувається – тільки на користь екосистемі місцевості. Ба більше, такого явища не спостерігалось більш ніж 65 років.
За його словами, вода у Каховському водосховищі позитивно вплине на екологію. Тому що всі екосистеми, які зараз відтворюються фактично на місці водосховища, на місці де був Великий Луг, це екосистеми, пов’язані з водою.
Збитки після підриву
Як бачимо, води вистачило і наразі ми можемо спостерігати унікальне явище – 150 гектарів Каховського “моря” верби. До слова, уряд дозволив використовувати землі Каховського водосховища лише для його відновлення та будівництва гідротехнічних споруд. Цільове призначення землі Каховського водосховища змінювати не будуть. Про це йдеться у постанові уряду. Рішення буде чинним на період дії воєнного стану та протягом п’яти років після його припинення чи скасування.
А от порахувати збитки не можуть і досі, розрахунки все ще тривають. Попередньо, за підрахунками Державної екологічної інспекції, розмір збитків становить на сьогодні 77,8 мільярдів гривень. Найбільшої шкоди (близько 76 млрд грн) завдано заповідному фонду.
За словами заступниці директора національного заповідника Хортиця Світлани Охріменко, збитки нанесені навколишньому природному середовищу заказника загальнодержавного значення “Дніпровські пороги” становить 1,5 мільярди гривень.
“Загинули молюски, загинули і рослини. Якщо говорити про рослини, то це і рідкісні види, занесені до Зеленої книги України, до Червоної книги України. Молюсків загинули тонни, водної рослинності також загинуло тони. Багато не обрахованої шкоди стосовно невеликих організмів, які ми не можемо порахувати”, – розповів вона.
Люди залишилися без води?
Вона також додала, що внаслідок падіння рівня води осушено більше 80 га озер острова Хортиця, особливо в заплавній частині. В замкнених озерах, які тепер не сполучені з Дніпром, через перегрів води і нестачу кисню, з’являється явище задухи водних біоресурсів. А через зміну гідрологічного режиму в лісових масивах заплави острова Хортиця почастішали пожежі.
За інформацією “Укргідроенерго”, внаслідок підриву Каховської ГЕС втрачено 35% об’єму усієї прісної води України. В Запоріжжі не виникли проблеми з водопостачання, оскільки водозабір здійснюється вище Дніпровської ГЕС, але без питної води залишилась частина Біленьківської громади Запорізького району.
Місцеві жителі користуються приватними свердловинами, воду людям підвозить комунальне підприємство. Двічі на тиждень питну воду привозить КП “Оболводоканал” і жителям селища Малокатеринівка, яке розташоване вздовж узбережжя Каховського водосховища. На території населеного пункту знаходяться 19 садових товариств. З відходом води з водосховища зникла технічна вода і дачники почали використовувати питну воду для поливу.
Місцеві кажуть, що саме через це до багатьох з них не доходить питна вода. Крім цього, нині є всі ознаки того, що й природа Великого Лугу відновлюється швидкими темпами. Сам факт розміщення Запорізької Січі на території Великого Лугу робить цю місцевість одним з найважливіших природно-історичних об’єктів для України, запевняє вчитель історії Артур Бабенко у проєкті “Уроки історії” у Сніданку з 1+1.
Що буде з водосховищем далі?
І хоча ця частина долини Дніпра є колискою української державності і місцем концентрації колосальної історичної та археологічної спадщини, саме цей об’єкт є практично невивченим істориками та археологами. Єдиної думки про те, що робити з цією територією, немає. Енергетики хочуть відбудовувати ГЕС, натомість природоохоронці закликають відродити Великий Луг як природний заповідник і об’єкт історичної пам’яті.
