Коли ми з Галкою тільки познайомилися , я почула від неї таку от історію :
” Після весілля я переїхала до мого Васьки і стали ми жити в квартирі , яку йому пoкійна бабуся залишила
Але було мені там якось неспокійно .
Коли удвох з чоловіком будинку – все нормально , а ось коли я одна , ставало не по собі . Іноді чула шерех за вхідними дверима , ніби хтось тихенько пробує до нас зайти . Кілька разів було – подзвонять у двері
Я в очко дивлюся – нікого . А потім почали снитися жaхи . Немов я заходжу в під’їзд , піднімаюся по сходах і відчуваю , що за мною хтось йде . Хтось дуже страшний . Але я боюся озиратися і біжу вгору , додому . Швидко відкриваю двері , вбігаю в будинок і закриваю їх за собою , намагаюся закрити на замок , але не можу , – хтось з силою намагається відкрити їх . Засовує страшні чорні лапи в щілину і тягне двері на себе . Я завжди прокидалася в холодному поту.
А одного разу , вдень я задрімала ,- і приснилася мені моя пoкійна бабуся .
Немов сидимо ми у мене на кухні , п’ємо чай . Тут знову шум за дверима і хтось хоче увійти . А бабуся мені і каже :
– Дитинко , ну що ж ти ? Хіба не знаєш що робити , щоб зло до тебе в будинок не ломилося ? Повісь іконку Спасителя над дверима і все !Я прокинулася , наче хтось мене штовхнув . Побігла в коридор , прибивати цвях над дверима і вішати маленьку ікону . Не повіриш , з тих пір все як рукою зняло . ”
У будинку у Галки на моїй пам’яті було вже 4 ремонти , але одне залишається незмінним – малесенька ікона над дверима …Однією з найбільших охорон на свої вхідні двері є Ікона Спасителя Ісуса (чи Хрест з Ісусом) .
Таку іконку вішають над дверима вхідними у неділю і читають на початку “Отче наш ” три рази, а потім тричі молитву :
” Господи, спаси і сохрани дім мій.
Царю Предвічний, Господь слави, захисти і сохрани мою сім’ю.
Не пропусти ворожу силу, лукавих духів і злих людей.
Сохрани наш дім во всякий час.
В ім’я отця, і сина, і Святого Духа .
Нині і повсякчас , і на віки віків.
Амінь. “
