Відрядження закінчилося на цілих 4 дні раніше, і її відпустили додому. Зараз вона викличе таксі і за півгодини вже буде вдома.
З Іллею вони одружилися півроку тому і поспішали проводити весь час один з одним. Олі зараз здавалося, що машина їде надто повільно, ось знову на світлофорі зупинилася. Ну, куди це годиться, вона ж так хоче якнайшвидше потрапити додому!
Вона привіталася із сусідкою, чергово посміхнулася до її запитань. Надворі був ранній ранок і молода жінка уявляла, як зараз вона насамперед обійме коханого чоловіка, притиснеться до нього. Мабуть, він ще спить.
Вона постаралася відчинити двері тихо, поставила валізу у коридорі, почепила куртку. Аби не шуміти, аби не розбудити Іллю. Дзвінок телефону пролунав раптово, Оля навіть здригнулася. Хто насмілився розбудити її коханого!
Проте голос чоловіка, який відповів на дзвінок, здивував її. Вона застигла, не вірячи своїм вухам.
-Так, кохана моя, вже прокинувся. Що ти говориш? Ні звичайно. Вона ще кілька днів буде у відрядженні, тому всі наші плани в силі. Зустрічаємось тут. Ні, квартиру вона поки не продала, але як тільки продасть, і ми купимо нову, так одразу і скажу їй все. А що мені тоді вже губити. Давай, кохана, готуйся на вечір.
Оля стояла в коридорі і затискала собі рота рукою, щоб не подати жодного звуку і не виявити себе. За що? Вони ж були такі щасливі, всього їм вистачало, і життя було прекрасним.
Оля швидко розуміла. Зараз головне не виявити себе. У відрядженні, так у відрядженні. Вона обережно повернула ключ у замку, дбайливо виносячи на руках валізу. Вийшла з під’їзду, присіла на лаву біля сусіднього будинку і замислилась. Ілля говорив про продаж житла та купівлю нового. Оля дійсно мала невелику однокімнатну квартирку, отриману нею після випуску з дитбудинку.
Вони з чоловіком мріяли про світлу і простору двокімнатну квартиру в сучасному житловому комплексі із закритою територією. Разом вирішили продати квартиру Олі і, додавши грошей, купити житло ближче до центру, нехай не таке фешенебельне, але все ж таки краще, ніж нічого. Тепер Оля не мала сумніву, що чоловік готовий залишити її без квартири. Вона своїми руками подарувала б Іллі половину вартості власного житла, якби не почула цю розмову.
Стримавши сльози, що підступали, Оля зайшла в кафе. Зробила замовлення, дістала із сумочки телефон. Через півгодини в кафе примчала її подружка і почала розпитувати.
– Ти навіщо дзвонила і що в тебе з голосом?
Оля все розповіла. Вислухавши її, Олена похитала головою і з недовірою спитала: – Думаєш, твій план вдасться? А якщо ні?
– А в мене, що є вибір? – сумно озвалася Оля.
Обидві дівчини зітхнули. Пізніше Оля зателефонувала до свого чоловіка з квартири подруги. Вона поспілкувалася з ним як завжди. Ілля нарікав на те, що вони так довго не бачаться, а Оля навіть його втішала. Сказала, що затримається, приїде лише за тиждень. Наприкінці розмови вона ніби згадала ще одну справу.
– Ілля, одна знайома хоче купити мою квартиру. Каже, що її все влаштовує. Чи ти не міг би показати їй квартиру? Дивишся, і вдасться продати її якомога швидше. Тож ти вже постарайся, покажи їй усе. Я вірю у те, як ти вмієш переконувати жінок.
Ілля, натхненний і втішений тим, що все йде за його планом, радісно погодився б на що завгодно. Оля сумно посміхалася. Вона присіла на краєчок старого дивана і замислилася. Не так вона уявляла собі їхнє сімейне життя.
Наступного дня Ілля чекав на ту саму знайому. З таксі вийшла молода та симпатична дівчина. Ілля відчинив перед нею двері і всіляко обсипав компліментами. Квартира дівчині сподобалася, Ілля старався. Вона сказала що обов’язково її купить, але є невелика проблемка.
Потрібно встановити кухню та сантехніку, ще допомогти з косметичним ремонтом та організувати переїзд. Якщо вона зараз витратить гроші на це, то на угоду вже не вистачить. Чи не погодиться Ілля їй трішки допомогти? Незнайомка говорила так вкрадливо, так ніжно, так переконливо, так пильно дивилася йому в очі, що Ілля просто розтанув.
Він уже був готовий заради цієї прекрасної дівчини буквально на все. Звісно, він погодився. Він оформив на роботі відпустку за свій рахунок і став встановлювати меблі та сантехніку. Він мріяв про те, що за кілька днів цей ремонт закінчиться, квартиру буде продано, нову куплено, та ще й роман із цією незнайомкою попереду.
Ілля вважав себе щасливою та удачливою людиною. Залишилося лише кухонний гарнітур на місце почепити. Ілля вже важко зітхав і продовжував працювати від зорі до зорі. До повернення дружини з відрядження, він був буквально без сил.
Чоловік мляво привітав свою дружину в коридорі і відразу вирушив на диван. Він не бачив, як насмішкувато подивилася йому вслід Оля. Угода майже укладена. Приїхала жінка, що збиралася купити квартитру та підтвердила згоду.
– Ви хочете продати свою квартиру? – звернулася нотаріус до Олі.
– Ні, – твердо і чітко вимовила вона. Ілля застиг. Він схопився і почав розмахувати руками, звертаючись то до дружини, то до покупниці.
– Як же так! Та як ти смієш, пройдисвітка.
Оля тихенько засміялася і поспішила прояснити обстановку. Мій чоловік вже купу планів склав про мою квартиру. – Я можу тільки подякувати тобі, Ілля, за те, що зробив у моїй квартирі ремонт і встановив меблі. Всього тобі хорошого з твоєю коханкою.
Оля взяла свою сумочку та вийшла з кабінету. Ілля мовчав. Виклавши на стіл гроші за консультацію нотаріуса, він понуро поплентався слідом за дружиною.
Через місяць вони розлучилися.