Цього тижня Євросоюз формально запускає процедуру переговорів щодо вступу України. Офіційний старт дадуть вже завтра, 25 червня, на Першій міжурядовій конференції у Люксембурзі.
Детальніше про це, нюанси та можливі терміни переговорного процесу, – у матеріалі РБК-Україна.
Що таке переговорні рамки та чому це історичний момент
Минулого тижня Євросоюз затвердив переговорну рамку для України. Яка визначає формат та порядок переговорів про вступ до блоку.
Україна подала заявку на вступ менш ніж за тиждень після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. У червні того ж року їй надали статус кандидата, а після виконання додаткових умов у грудні 2023-го Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори.
Може здатися, що процес євроінтеграції сповільнився. Проте початок переговорів надсилає ще один сильний сигнал солідарності з Україною, окрім фінансової підтримки.
Як заявили у бельгійському головуванні в ЄС, країни-учасниці погодилися на старт переговорів 25 червня у Люксембурзі. Початок о 15:30 за місцевим часом або о 16:30 за Києвом.
Зазначимо, переговорна рамка складається з трьох частин – принципи, зміст та процедура. Проект для України здебільшого ідентичний переговорним рамкам для Албанії та Північної Македонії 2020 року, але з урахуванням контексту російського вторгнення.
За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, Україна встановила рекорд на шляху від заявки до старту переговорів. Для порівняння, чинним членам ЄС знадобилося більше часу для початку переговорної процедури. Наприклад, Естонії – три роки, Угорщини – чотири, Литві та Латвії – по п’ять.
Президент Володимир Зеленський назвав переговорні рамки історичним моментом.
“Це досягнення, за яке боролися на різних рівнях, відкриває шлях до початку переговорів… Це історичні моменти. Україна є і завжди буде частиною єдиної Європи”, – наголосив він.
Сьогодні на засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС Кулеба запевнив, що в майбутньому Україна зробить вагомий внесок у загальну оборону, зовнішню політику, перехід на зелену енергетику, економічний розвиток та в інші сфери.
Чого чекати від Першої міжурядової конференції Україна-ЄС
Перша міжурядова конференція Україна-ЄС ознаменує формальний початок переговорів про вступ.
До української делегації увійдуть 35 осіб. Зокрема, очолить її віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. Також у складі будуть голова Офісу президента Андрій Єрмак, перший заступник спікера Верховної ради Олександр Корнієнко, низка профільних урядовців і не тільки.
Міжурядова конференція (у політиці розширення ЄС) – це офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами членів Євросоюзу. Скликається для обговорення та погодження майбутнього договору про вступ.
На Першій конференції 25 червня очікується представлення переговорних делегацій, переговорної рамки та переговорної позиції України.
“Далі почнемо детальні технічні переговори по десяткам різних глав майбутньої угоди”, – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
ЄС на конференції представлять міністр закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб та єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Олівер Варгеї. Країни-учасниці будуть представлені на рівні міністрів із європейських питань. Після заходу відбудеться спільна прес-конференція.
За словами Стефанішиної, процес вступу буде тривалим. На цьому шляху необхідно повністю адаптувати законодавство, правову систему та економіку до умов Європейського союзу. Щоб Україна могла функціонувати у рамках внутрішнього ринку ЄС та не було бар’єрів у пересуванні громадян.
І якщо завтра офіційно запустять переговори, то наступний етап очікується у липні.
“Під час якого зробимо оцінку відповідності нашого законодавства у низці сфер і розумітимемо наші зобов’язання”, – заявила вона.
В інтерв’ю для AP вона наголосила, що очолить відкриття переговорів. Можливо, у церемонії візьме участь президент Зеленський, але не уточнила, зробить він це особисто чи онлайн.
Проведене на початку року опитування показало, що громадяни країн Євросоюзу загалом підтримують українську заявку. Але скептично налаштовані на прискорення процесу. За словами Стефанішиної, Україна не вимагає особливого ставлення і не “просить жодних знижок”.
“Це великий день для всіх. Минуло близько двох років, відколи Україна подала заявку на членство. Війна все ще триває, але приєднання починається прямо зараз”, – додала вона.
Як проходитиме процедура переговорів
Як повідомив заступник голови Офісу президента Ігор Жовква, в основу ляже нова модель, яка передбачає кластерний підхід.
“Угода про приєднання України до Європейського союзу містить 35 глав, щодо кожної з них буде створено делегацію”, – сказав він.
Раніше в переговорах з країною-кандидатом відкривався лише один розділ, і доки він не був закритий, інший не відкривався. Суть нового підходу в тому, що з Україною відкриватимуться переговори одразу щодо кількох глав, об’єднаних у кластери.
“Сподіваємося, що перший кластер вже буде відкритий незабаром”, – наголосив заступник голови ОП і припустив, що переговори щодо окремих глав можуть бути досить інтенсивними.
Переговори щодо вступу до ЄС не є переговорами у класичному сенсі. Їхня мета з боку кандидата – відповідність критеріям членства; з боку Євросоюзу – досягти стану готовності прийняти нового члена.
Фото: заступник голови ОП Ігор Жовква сподівається, що переговори щодо першого кластера розпочнуться незабаром (president.gov.ua)
Перед тим, як відкриють перший кластер, Єврокомісія має провести скринінг та подати звіт про відповідність законодавства України європейському праву по кожному кластеру. На підставі звіту буде зрозуміло рівень відповідності та обсяг подальшої роботи.
Як заявив заступник голови комітету Верховної ради із зовнішньої політики Арсеній Пушкаренко, Україна сама проаналізувала 28 000 законодавчих актів і дійшла висновку про необхідність імплементувати повністю або частково 3 000 законів ЄС.
“Найближчі півроку будуть скринінги українського законодавства Європейською комісією. Це офіційна процедура”, – сказав він.
Кластер №1 “Основи процесу вступу до ЄС” є визначальним протягом переговорів. Його відкривають першим і закривають останнім, тому досягнення всіх критеріїв щодо інших кластерів “Внутрішній ринок”, “Конкурентоспроможність та інклюзивний ринок”, “Зелений порядок денний”, “Ресурси, сільське господарство” та “Зовнішня політика” не означає закриття переговорів до моменту закриття кластера №1.
Передумовами для відкриття таких кластерів є досягнення проміжних критеріїв за першим, за наступними, позитивна оцінка Єврокомісії та затвердження країнами-членами ЄС.
Про що ведуться переговори? Згідно з процедурою, кандидат має виконувати актуальне право ЄС щодо всіх переговорних розділів ще до вступу до ЄС. Різкі зміни в деяких сферах можуть спричинити внутрішні шоки або кандидат об’єктивно не може виконати вимоги. У такому разі він пропонує своє бачення перехідних періодів. Що і є предметом переговорів. Також предметом є фінансові та адміністративні питання.
Ключовою оцінкою є Звіт про прогрес України у рамках Пакету розширення ЄС. Наступна оцінка очікується у жовтні-листопаді 2024 року, висновки зі звіту обговорюватимуться на наступних міжурядових конференціях. Економічні критерії моніторитимуться на основі виконання плану Ukraine Facility.
Причому за затримку чи “відкат” в досягненні критеріїв може бути покарання. Наприклад, у вигляді призупинення переговорів у певних сферах або загалом, скорочення фінансування з боку ЄС чи блокування швидкої інтеграції, доступу до програм ЄС чи пільг на європейському ринку.
Коли завершаться переговори і Україна вступить до ЄС
Тривалість підготовки як кандидата, так і самого ЄС до прийняття нового члена не визначено в жодному документі. Є лише етапи, які треба пройти кожній країні. Таким чином, динаміка залежатиме від того, як швидко Україна досягне критеріїв членства, та від готовності Євросоюзу та всіх його членів до вступу України.
З боку України темп залежатиме від швидкості та якості приведення нашого законодавства у відповідність до права ЄС по кожному розділу. Європейському союзу також потрібно підготуватися до розширення. Дискусії ведуться давно, ухвалення дорожньої карти планується на літо 2024 року.
Після завершення переговорів буде сформовано Угоду про вступ України до ЄС. Її мають підписати та ратифікувати Європарламент, парламенти країн-учасниць та Верховна рада. Після ратифікації з моменту підписання та до дати вступу Україна вже зможе подавати пропозиції до проектів нових рішень ЄС та матиме активний статус спостерігача у всіх органах та інституціях.
Скільки часу це може забрати, невідомо. Мінімальний термін від початку переговорів до вступу становив майже два роки для Австрії, Фінляндії та Швеції. Більшість країн чекали від 4 до 7 років.
У випадку з Естонією минуло 10 років. У недавньому інтерв’ю для РБК-Україна естонський посол Аннелі Кольк наголосила, що терміни прогнозувати складно, бо процес залежить від багатьох чинників. Проте швидкість запровадження реформ дає надію, що Україна зможе встигнути менш як за 10 років.
На початку 2023 року прем’єр Денис Шмигаль казав, що Україна буде готова до вступу за два роки. Віце-прем’єр Ольга Стефанішина також називала схожі терміни. Але останнім часом так оптимістичні прогнози не лунають.
Завершити переговори щодо вступу до ЄС за два роки навряд чи можна, навіть якщо Україна різко прискориться із реформами. Раніше глава Європейської ради Шарль Мішель висловив сподівання, що всі нинішні кандидати встигнуть вступити до 2030 року, якщо “всі зроблять домашню роботу”. І такий термін виглядає поки найбільш реальним.
При підготовці матеріалу використовувалися: заяви президента Володимира Зеленського, міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, прем’єра Дениса Шмигаля, інтерв’ю віце-прем’єра з євроінтеграції Ольги Стефанішиної для AP та дані сайту eu-ua.kmu.gov.ua.
