Швидкість зменшення льодовиків Джуно подвоїлася за останнє десятиліття.
Одна з найбільших у Північній Америці областей взаємопов’язаних льодовиків тане вдвічі швидше, ніж це було до 2010 року, що є “неймовірно тривожною” ознакою того, що наземний лід у багатьох місцях може зникнути навіть раніше, ніж вважалося раніше. Про це йдеться у дослідженні Nature Communications, результати якого публікує The New York Times.
За підрахунками дослідників, льодове поле Джуно, яке розкинулося через Прибережні гори Аляски та Британської Колумбії, втрачало 1,4 кубічних миль льоду на рік між 2010 і 2020 роками. За словами вчених, це різке прискорення порівняно з минулими десятиліттями, і навіть різкіше порівняно з серединою 20-го століття або раніше. Загалом, льодовикове поле втратило чверть свого об’єму з кінця 18 століття, яке було частиною періоду розширення льодовиків, відомого як Малий льодовиковий період.
“Оскільки суспільства додають в атмосферу все більше і більше вуглекислого газу, що нагріває планету, льодовики в багатьох регіонах можуть перетинати переломні точки, після яких їх танення швидко прискорюється. Якщо ми зменшимо викиди вуглецю, у нас буде більше надії зберегти ці чудові маси льоду. им більше вуглецю ми виробляємо, тим більше ми ризикуємо незворотним, повним його зникненням”, – каже Бетан Девіс, гляціолог з Університету Ньюкасла в Англії.
Зазначається, що доля льоду Аляски має величезне значення для світу, адже в жодному іншому регіоні планети танення льодовиків, за прогнозами, більше не сприятиме глобальному підвищенню рівня моря в цьому столітті.
Згідно з прогнозами, навіть якщо країни досягнуть мети Паризької угоди щодо обмеження потепління до 1,5 градусів Цельсія порівняно з доіндустріальними умовами, приблизно половина світових льодовиків, приблизно 104 000 з них, може зникнути до 2100 року.
